Індекс ТР-23: Алфавіт для андроїда, Олексій Декань

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок в студії-2: Наталія Матолінець і «Академія Аматерасу»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-18: Тамара Горіха Зерня

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Ньере

В эту Долгую-Долгую ночь не пугайся ни стука, ни зова,
И ни тени у Круга огня, и ни памяти в сердце своем,
Потому что — пришли и пришли, а кого навещать им другого?
И кому же беззвучно шептать, что еще победим и споем?

Наливай. Вспоминай и пои.
То тебя навещают — твои.

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Ньєре

Довга ніч настає, тож не бійся ні стуку, ні слова,
Ні тіней біля Кола вогню, ані пам’яті, що защемить.
Завітали, хто має прийти, ненадовго, та знову і знову…
Хто пішов – та живі імена, і далекі епохи – і ми.
Тож пригадуй і чашу налий.
То твої на гостину прийшли. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Распоследние нифредили

ничего вам хорошего я не скажу, народ…

это счастье идет и снова проходит мимо.

эти нирнаэт повторяются каждый год,

это значит, что снова лето неповторимо.

а когда остывает ложе моей реки,

распускаются распоследние нифредили.

и становимся мы одинаково далеки,

будто мы навсегда и накрепко победили

2013 г.

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Найостанніші ніфредилі

Що скажу я вам, друзі? Довкола біда нівроку…
Відпустила неначе – і знову тебе пригорне.
Всі ці нірнает відбуваються тут щороку,
а це значить, що літо втисячне — неповторне.
Вистигає повільно світ і втрачає чари…
Найостанніші ніфредилі, холодні ріки…
До світанків на чатах так і не призвичаїлись…
А прощаємось – і не віримо, що навіки.
(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-17: Катерина Калитко, 2 частина

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок в студії: Володимир Арєнєв та «Сапієнси»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-22: Східний синдром, Юлія Ілюха

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №17: презентація роману «Заборонений» в Харкові

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-16: Катерина Калитко

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-15: Наталія Маринчак

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-14: Світлана Фельдман

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Переддень зими

Ці сніжні птахи, що із гнізд піднімаються вдосвіта,

За деякий час віднайдуть наші тихі міста.

Ти хочеш літати,

Від цього-бо більшає досвіду,

та небо замерзло, уже до весни не розтане. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-21: Відкривати тут

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-20: Українське серце

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-19: Місяцівна

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Просто південні моря

Крізь цю солону ніч ввижається мені,
Як зоряна хамса пливе в туманні ятери,
Закоханий юнак у білому човні,
І пісня вдалині…
— І я тебе, і я тебе. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

До зими

І приходить пора, розкриваються небеса,
Заглядають зірки холодні у курені.
Хто виходить тоді із дому, іде не сам,
Віддається туманній первісній чужині. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-18: По той бік пам’яті

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-13: Катерина Єгоренкова

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-17: Бабай, Перший кошмар

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-12: Ярослава Стріха, 2 частина

(далее…)

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Здається, що світло зникло уже давно — відео в бібліотеці

(далее…)

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-11: Тетяна Трофименко

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-10: Ірина Потаніна

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-9: Ярослава Стріха, 1 частина

(далее…)

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-16: Мелодія кави в тональності кардамону

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Спогади літа

У літні ночі темних автострад,
Якими линуть вогняні сузір’я,
Втрачаю слух, тоді втрачаю зір я,
Себе – аж поки сни мої розіб’є (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Цей рок-н-рол зламався

Мовчки в пітьмі сидять – без вина і сну,
Згадують це усе, а усе – минуло,
Перебирають мертвий метал прикрас,
В пальцях хрусткі пожовклі світлини мнуть,
Спати б уже якраз.
Поміж дахів нічне самотиння виє.
Цей рок-н-рол зламався, несіть новий. (далее…)

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Здається, що світло зникло уже давно

Музей в селі Старий Мізунь, Івано-Франківська область, Долинський район. Проект відеопоезій для місцевої бібліотеки.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Куст: з ранку до ночі

Враження учасниць семінару

З того часу, як я знаю рівненських письменників, Рівне для мене — місто сміливості. Сміловості починати нову справу, ігнорувати застарілі уявлення типу «та кому ми потрібні» (собі ж, а це важить не так мало, як комусь може здаватися), доводити справи до кінця. (далее…)

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Нарізно

Вона йому каже: «І все одно, з ким ти спиш».
Бреше.
Тягне.
Вагається.
Передчасно. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-8: Ілона Буц-Мироненко, «Магістралі»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Горілиць

Обпікає Чумацький шлях, як фантомний біль,

Наче ми погубили крила й собі тісні.

Ні про що не жалкую, і це завдяки тобі.

А небесні леви показують піднебіння, (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-15: Володимир Лис, «Стара холера»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Там, де вдома: книга уже на шляху в бібліотеки

У харківському видавництві «Асса» за підтримки Українського культурного фонду побачила світ збірка 112 віршів про любов та війну від восьми авторів. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-7: Людмила Тимофеєва, про бібліотеки

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-14: Олександр Терещенко, «Життя після 16:30»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-13: Олексій Декань, «Коріння всесвіту»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №16: Улюблені книжки харків’ян

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-6: Олексій Хомич

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-12: Дар’я Коханова, «Добрая история о любви»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-11: Віктор Тимченко, «На семи вітрах»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-10: Ольга Тараненко, «Перейми»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №15: клуб «Апостроф»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №14: Мистецькі вівторки із Марко Терен

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Не ворожать

А щастя не ворожать, бо воно
Яскравий птах, що не співає в клітці.
Найбільші зорі падають на дно,
На воду, мов листи чи сухозлітки. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Місяць

Ти спиш — і не рахуєш уві сні

Провалені і виконані місії…

І тихо по кімнаті ходить місяць

І щось собі мугикає під ніс. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Про мову та бабусь: історія перша

Про бабу Фросю, привид комунізму та дефіцитні казки

(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літо в місті

Над дахами і деревами, над пивнушками і ятками з полуницею висить срібний місячний серпик.
На сходах біля пошти сидять немолоді і не дуже тверезі чоловіки. Погано попрасовані білі штані «зі стрілками», офісні сорочки напнулись на пузах. Пляшки і наїдки тут же на сходах, на пакеті з АТБ. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-9: Роман МТТ, «Зомбі Україна»

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-5: Наталія Васильєва

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

1944: відеопоезія від телеканалу UA Харків

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Афіша Літеранку: зустріч 21 травня

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №13: SaveHorlach

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-4: Марина Куценко

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Не до мене


— Всі колись та лягають в землю і сплять в землі.
Боже, можна не буде смерті узагалі?
Хай герої несуть неушкодно свої знамена…
— Мабуть можна,  – каже, – це не до мене. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Парує дощ над пальцями багать

Парує дощ над пальцями багать,
І пахнуть трави, сни і блискавиці.
Тягуча ніч, як золота живиця –
Милуйся, липни, та не зберігай.

(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Поки співає флейта: вечір із Наталією Понікаровською

Вечір в бібліотеці Белінського був із пригодами. Спочатку нам забули відчинити двері, але глядачі — і це несподіванка — нікуди не пішли. І, коли ми дочекались відкриття залу, все пішло ще несподіваніше: (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-8: Сергій Трохим, «1986»

Літеранок №20

«Інтекс ТР» — спеціальний додаток до блогу «Літеранок». Письменниця Yulia Batkilina гортає книгу «1986. Чорнобильські хроніки».

Опубліковано UA: Харків Пʼятниця, 26 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-7: Ірина Баковецька, «Пластилін»

Літеранок №19

«Індекс ТР» — спеціальний додаток до блогу «Літеранок». Письменниця Юлія Баткіліна їде в харківському трамваї і читає детективний роман Ірина Баковецька «Пластилін».

Опубліковано UA: Харків Середа, 24 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №12: Мистецьке піаніно

«Літеранок»: мистецьке піаніно

«Літеранок» — блог про все, що написано літерами. У цьому випуску письменниця Yulia Batkilina вирушає на літературно-музичний вечір до мистецького піаніно.

Опубліковано UA: Харків Четвер, 18 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Зоряна

Зоряна

Бард Руслан Навроцький склав пісню на мою галактичну рок-казку. Це дуже приємно, і я з радістю викладаю для вас відео. Чути свої вірші чоловічим голосом і у цій манері виконання — досвід, подібний до того, як ми бачимо свою книгу у чиїхось руках, тільки набагато сильніший. Адже творчість спонукала до творчості. Спасибі!

Опубліковано Розповідь пошепки Юлія Баткіліна Середа, 17 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-6: Дзвінка Торохтушко, «Питровна»

«Індекс ТР»: збірка оповідань «Питровна» Дзвінки Торохтушко

В цьому випуску «Індексу ТР» письменниця Yulia Batkilina гортає збірку гумористичних оповідань «Питровна» Дзвінки Торохтушко. Із харківського трамваю у 2019 році — в село на Західній Україні, в епоху дефіциту та чорно-білих телевізорів.

Опубліковано UA: Харків Вівторок, 16 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Презентація на відстані: Долина

Мереживо віршів франківчанки Марії Микицей та харків’янки Юлії Баткіліної у відеоспілкуванні на творчій зустрічі. 14.04.2019.

Мереживо віршів франківчанки Марії Микицей та харків’янки Юлії Баткіліної у відеоспілкуванні на творчій зустрічі. 14.04.2019.

Опубліковано Долинська ЦРБ Понеділок, 15 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-5: Назар Розлуцький, «Нотатник мобілізованого»

«Індекс ТР»: «Нотатник мобілізованого»

У цьому випуску «Індексу ТР», додатку до блогу «Літеранок», письменниця Yulia Batkilina гортає в трамваї «Нотатник мобілізованого» Назара Розлуцького.

Опубліковано UA: Харків Четвер, 11 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №11: Сутність L

«Літеранок»: Наталка Маринчак

У цьому випуску «Літеранку» письменниця Yulia Batkilina знайшла привід встати в суботу раніше — літературні сніданки у Сутність L. з Наталкою Маринчак.

Опубліковано UA: Харків Вівторок, 9 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-3: Дзвінка Торохтушко

«Літеранкова кава»: Дзвінка Торохтушко

«Літеранкова кава» — спеціальний додаток до блогу «Літеранок» . Письменниця Yulia Batkilina cпілкується з авторкою гумористичних, ліричних і дитячих книжок Дзвінкою Торохтушко (Любов Бурак)

Опубліковано UA: Харків Четвер, 4 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Ті, хто ми є: тізер

Він зустрів ранню темряву в розпачі. Чомусь здавалося: якщо встигне до заходу сонця, то все буде гаразд. Не встиг. Коли піднімався з нижнього рівня, за звичкою посвітив ліхтариком у темний куток. Там завжди, мов у дитинстві, майоріла тінь – і зникала, щойно він озирався. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №10: Pro100 Fest

«Літеранок»: Pro100fest

У черговому випуску блогу «Літеранок» письменниця Yulia Batkilina про Перший український поетичний «Pro100 fest»

Опубліковано UA: Харків Середа, 3 квітня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-4: Володимир Єшкілев, «Тінь попередника»

«Літеранок»: «Індекс ТР»

«Індекс ТР» — спеціальний додаток до блогу «Літеранок». Письменниця Yulia Batkilina гортає в трамваї роман Володимира Єшкілева «Тінь попередника»

Опубліковано UA: Харків Пʼятниця, 29 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №9: читання на драбині

«Літеранок»: «Читання на драбині»

У цьому випуску «Літеранку» письменниця Yulia Batkilina слухає поетів на традиційних «Читаннях на драбині» в Харківський ЛітМузей

Опубліковано UA: Харків Середа, 27 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Поки співає флейта: зустріч у Харкові

Давайте побачимось 6 квітня у Харкові. Це — чудовий день, щоб слухати поезії та індіанську флейту.

(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава-2: Олександр Лисак

«Літеранкова кава»: Олександр Лисак

«Літеранкова кава» — спеціальний додаток до блогу «Літеранок». Письменниця Yulia Batkilina спілкується із військовим поетом Олександр Лисак.

Опубліковано UA: Харків Четвер, 21 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-3: Богдана Матіяш, «Розмови з Богом»

«Літеранок»: «Індекс ТР»

«Індекс ТР» — спеціальний випуск блогу «Літеранок», присвячений книжковим оглядам у міському транспорті. Письменниця Yulia Batkilina читає «Розмови з Богом» Богдани Матіяш у трамваї №3

Опубліковано UA: Харків Понеділок, 18 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Білий вогник Рівнодення

В ці дні, підталі і сумні,,

я геть уже не знаю, де я…

Та білий вогник Рівнодення

мене окреслює в мені. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-2: Марко Терен, «Вітру голоси»

«Літеранок»: «Індекс ТР»

«Індекс ТР» — спеціальний випуск блогу «Літеранок», присвячений книжковим оглядам у міському транспорті. Цього разу письменниця Yulia Batkilina гортає поетичну збірку Марко Терен «Вітру голоси» у 3-му трамваї по дорозі із Залютино в центр.

Опубліковано UA: Харків Четвер, 14 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №8: Жадан і студенти Худпрому

«Літеранок»: як твори Жадана надихнули студентів

Літеранок: письменниця Yulia Batkilina про все, що написано літерами. У цьому випуску — про творчість Сергій Жадан [офіційна сторінка] і сучасне мистецтво «Матеріал для арт-буку — мило, тому що в «Месопотамії» сам Сергій намагався передати атмосферу, цю харківську буденність, я подумав, треба щось побутове, але при цьому далеке від мистецтва. Мистецтво зараз не розуміють, сприймають ворожо, кажуть, воно не приносить жодної користі, от я і зробив арт-бук зі шматка господарського мила. Хоч беріть, хоч мийтесь», — розповідає про арт-об'єкт автор Еміль Мамедов.

Опубліковано UA: Харків Вівторок, 12 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Індекс ТР-1: «Майже» Галини Матвєєвої

«Літеранок»: «Індекс ТР»

«Індекс ТР» — спеціальний випуск блогу «Літеранок», присвячений книжковим оглядам у міському транспорті. У прем'єрі цієї рубрики письменниця Yulia Batkilina знайомиться із романом харків'янки Галини Матвєєвої «Майже», гортаючи його у 12-му трамваї.Скільки сторінок встигне прочитати Юлія за одну зупинку і що встигне за цей час зрозуміти?

Опубліковано UA: Харків Середа, 6 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №7: Лесь Курбас і хештеги

«Літеранок»: Лесь Курбас

Як працював Лесь Курбас, як можна згадувати класиків із користю для сьогоднішнього дня, і чому хештеги можуть стати в пригоді поза Instagram? Блог «Літеранок»: письменниця Yulia Batkilina про все, що написано літерами.

Опубліковано UA: Харків Понеділок, 4 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранкова кава 1: Марія Козиренко, фантастика, українські ієрогліфи

Літеранкова кава

Літеранкова кава — спеціальний додаток до блогу Літеранок Yulia Batkilina. Інтерв'ю із письменницею і художницею Марія Козиренко про фантастику, вірші та справжні Українські ієрогліфи

Опубліковано UA: Харків Пʼятниця, 1 березня 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Лелю

Виходили з поля зору – невидимі й невагомі.

(далее…)

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №6: Бібліотека Толстого, Розенфельд і сюрпризи

«Літеранок»

Письменниця Yulia Batkilina — про все, що написано літерами. Випуск «Літеранку», де потенційним читачам бібліотеки ледве вистачило стільців.Марианна Маркова (Marianna Markova) Харьковская Библиотека Толстого

Опубліковано UA: Харків Четвер, 28 лютого 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №5: Поетичні ляльки

«Літеранок»: ляльки-мотанки і поезія

Письменниця Yulia Batkilina — про все, що написано літерами. Випуск «Літеранку», у якому поезія слобожанських авторів надихає на створення ляльок-мотанок.

Опубліковано UA: Харків Понеділок, 25 лютого 2019 р.
Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №4: книги для Південного посту

Літеранок №4

Письменниця Yulia Batkilina — про все, що написано літерами. Випуск "Літеранку" про книги для "Південного посту" і про те, як іноді варто поділитись не першочерговим, але важливим.

Опубліковано UA: Харків Пʼятниця, 15 лютого 2019 р.

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Червоне і чорне

Твоє серце, смерте, з оксамиту,
Твої руки ніжні і гарячі.
Хто зустрів тебе – уже не плаче,
Всі вони пішли, але не втрачені.
Слід не змито. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №3: казки Юлії Ілюхи

ЛітеРанок №3

ЛітеРанок на UA: Харків! Письменниця Yulia Batkilina – про все, що написано літерами. У третій серії: казки харків'янки Юлії Ілюхи, троє дуже авторитетних читачів і Далекий ліс.

Опубліковано UA: Харків Вівторок, 22 січня 2019 р.

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Мій сон торкається дна

Мій сон торкається дна, відчуває холодний мул,
А у ньому – уламки мушель, чиїсь кістки.
Все на світі згасає взимку, і ось чому
Пропливає повільне сонце по дну ріки.
Зігріває холодні мулисті береги,
Відбивається у зіницях придонних риб,
Раз на рік зазирає вглиб
На політ стріли, (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №2: настільна гра про будинок «Слово»

«Літеранок»: настільна гра про будинок «Слово»

Письменниця Юлія Баткіліна (Yulia Batkilina) – про все, що написано літерами. Друга серія – про молодь у Харківський ЛітМузей, сексота серед богеми і просту настільну гру на складну тему.

Опубліковано UA: Харків Пʼятниця, 18 січня 2019 р.

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Самотність

Випльовує злобно: “Та біс із тією міццю.
В моїй душі не лишилось живого місця,
та тіло моє шматував, як скажений міксер,
цей рік — як і той рік — такий багатий на втрати” (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

«Пластилін»: читацькі враження

Роман Ірини Баковецької «Пластилін» — класичний детектив. У ній є все, чого вимагає жанр. Вбивство, підозрювані, переплетення долі, слідчі, невгамовний журналіст і несподіваний фінал. Отже, якщо ви любитель детективів, придивіться до книги. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Літеранок №1: гумор українською в соцмережах

Літеранок №1

"Літеранок" — прем'єра рубрики у Твоєму ранку. Письменниця Yulia Batkilina – про все, що написано літерами. За виключенням написів на парканах. Але це не точно :) Що почитати, куди сходити по літературні події, де знайти анекдот, щоби кинути в приват френду. Перша серія – саме про гумор українською, переважно про паблік "Гумор українською".

Опубліковано UA: Харків Четвер, 3 січня 2019 р.

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Третье дождливое лето

Кофе был растворимый, ужасного качества — хотя Кай не знал неужасного растворимого кофе. Палочки корицы, засушенные апельсины на красных шерстяных нитках, расписные чашки в алых драконах на иссиня-черном фоне, белые салфетки на черных полированных столах — и эта бурда. Под светильниками, похожими на стеклянные яйца, полные то ли лунного света, то ли молочного коктейля с ванилью и миндальной стружкой. Впрочем, вполне возможно, здесь в него вместо молока налили бы белого пластика. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Третє дощове літо

Кава була розчинна, жахливої якості – хоча Кай не знав нежахливої розчинної кави. Палички кориці, засушені апельсини на червоних шерстяних нитках, розписні чашки в червоногарячих драконах на зсиня-чорному тлі, білі серветки на чорних полірованих столах – і оце пійло. Під світильниками, схожими на скляні яйця, повні чи то місячного світла, чи то молочного коктейлю з ваніллю та мигдалевою крихтою. Втім цілком можливо, замість молока тут налили б білого пластику. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

На березі неба

Над нами пливе глибінь галактична. Спи.
Повільно сідає на землю космічний пил,
драглисто течуть блакитні пісні зірок,
в ефірі — класичний рок. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Зимові казки

Ну досить тобі, безсовісний, вимкни камеру.
Ми всі уже чули вдосталь таких історій,
Де Тор синтезує щось, ну, наприклад, торій,
А Одін – самотній гіпстер із Ліллегамеру. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Довгі ночі

Бери ліхтар. Не йди без ліхтаря.
Бери у сніжну темряву з собою
Ці вогники, що скоро догорять,
Запалені любов’ю. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Тотемне видавництво йде до вас

Хотіла сказати, як нечасто я тут вдаюся до реклами — але краще до суті. «Тотемне видавництво» — це дівчата, які не побоялись взяти і зробити. Історія, з якою вони зараз ідуть до нас — замахується на сиву давнину, про дівчат, сильна і має шанси стати улюбленою. Тому запрошую вас до них і викладаю уривок з твору Інни Ковалишени «Дгарма», першого їхнього видання. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Лючія і дракон

Присвячено Світлані Чебановій, історія на її давнє замовлення.

Туман, що починався просто за східцями корабля, був бузковий. Над ним мінилось рожевими перами високе небо. Було тепло – вітерець пестив шкіру, перламутром світились хмарки.
А поза східцями зітхав Дракон. Він прогрівався, щоб стати до роботи якнайшвидше. Він був хороший дракон, великий, хоч і не більший за корабель-дім, золотий, як сонце, з теплою лускою і глибоким, як небесна ріка, голосом.
— Драконе! – щоранку кричала йому Лючія, перш ніж почати вмиватись на снідати. – Егей, я тут, драконе!
Бо ніхто не має почуватися самотнім, ані хвилини, ані секундочки. Хай знає, що подруга вийде до нього, щойно доїсть кашу. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

ГОЛОСИ

Не потрібні промови, школярська бездумна покора,
хай лишаються теплими дні, а слова – запальними.
Визнавай своїх мертвих,
впускай своїх мертвих у коло,
мирися із ними. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Всесвіт

Казали, він був придурком – і так постаріє,
керуючи всесвітом потай від санітарів,
рахуючи чорних ґав і котів смугастих,
себе уявляючи цапленим Радагастом. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Противостояние

Смиряйся, бойся, сдавайся — ну?
Провалы в стене черны.
И кто недостоин поймать луну —
Не спрячется от луны. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Спротив

Скоряйся, лякайся, здавайся — ну?
Вікно, мов глибінь печер…
Хто місячне срібло не смів торкнуть —
Від місяця не втече.
(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Шварцвальд

Стихотворение из книги «Песни мельничного колеса«, опубликованной в 2013 году.

Кто родился в день воскресный,
Получает клад чудесный
. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Шварцвальд

З книги «Песни мельничного колеса» 2013 року. Казка у перекладі Світлани Загреби, який мені подобається навіть більше за мій оригінал.

Хто родився в день недільний
Забирає скарб предивний…

(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Поет Догориськів

Поет Догориськів депресії ні, не здасться,
поет Догориськів переживе сусідів.
Є люди, яких би видів,
яких би сто літ не видів,
а є поет Догориськів, якого ще довго і нудно не вхопить трясця. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Осіння дорога

Тепер засинає місто о пів на сьому.
Мисливцям не слід п’яніти – потроху сьорбай.
Повільно ціди цю густу безнадійну мряку,
і осінь люби до найглибших її подряпин.
Слова її неправдиві, криві люстерка,
і пристрасть її, горіння її нестерпне. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Річкова після

Вгортають літо хмари дощові,
Всі трави, квіти, стиглі поцілунки,
Пахуче зілля, що наповнить клунки,
Пісні, що після довго ще відлунюють
На цілий світ! (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Прощання

Їх проводжає до вокзалу гавкіт,
Жіночний місяць, хижий і розпусний.
У цьому місті справжня тільки пустка,
Яка тече крізь греблі і загати. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

ПРО ЗАВИСТЬ

Жил был на свете человек, который всем завидовал.
Каждый вечер, когда его соседи сверху выключали свой верный перфоратор и садились тихо посмотреть какой-нибудь добрый фильм, например, «Пилу-4», он плакал и молился, и звездное небо подслеповато щурилось ему в приоткрытую балконную дверь. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Жовта цегла

Мрії, надії – упевненості нема.
Наші серця самотні такі й однакові.
Жовта дорога в білий щільний туман,
В поле смертельне макове. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

На нічному березі

Чи ті близькі, хто бачив нас нагими,
але чекати й вірити не вміє…
Заносить мулом рік священні гирла,
ідуть у вічність друзі, вороги і
скидають шкіру душі, наче змії. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Злидні у потязі

“Тиснява така, що хай бог милує. Випусти нас із запічка, дай нам свободу, добра людино”.
Їх двоє, вони мають коньяку пляшечку, якусь недолугу закуску у пластиковій м’ятій посудині.
— А можна вашої ковбаски? – питає жінка, огрядна, зі світлим хвостом, фарбованим у щось таке вапняно-біле, що аж очі їсть.
— Я ж кажу — вона не моя, — відвертаюся до стіни, заплющую з усіх сил очі. Благеньке залізничне світло все ж лізе під повіки зі впертістю жебрака, який побачив вас на вокзалі самого і поночі. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Талан та Доля

Він ніс на плечі її білу потерту сумочку. Це було так дивно і так недолуго — білий лакований ремінець, крихкі непевні застібки — і його м’язисте плече у широких смугах татуювання. Стояв з тою сумочкою, неквапно курив, і всі потай всміхалися — бо якщо у чоловіка в напіввійськових штанях з великими кишенями з плеча звисає і ледь не полетить таке диво, це значить, в житті у чоловіка відбулося щось вельми серйозне. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Відьма

— Це все прекрасно, Віолето Леонідівно, але припиніть, будь ласка, підкидати під наші двері дохлих жаб. В решті решт, це огидно! — казав Іван Миколайович, скрипаль, літня людина, заслужений викладач, нервово обертаючи шию болотяно-зеленим кашне, яке слугувало йому незмінно навіть улітку.
— Я знаю, – крижаним тоном відповідала вона, випростуючись, горда, мов Жанна д’Арк перед спаленням – балетна постава була завжди з нею. — Знаю, Іване Миколайовичу, що я – погана, дуже погана людина. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Біла пісня

Радію чорнилу холодному, голці тупій.
Я — чиста тканина, я — білий тоненький папір.
І прали мене, і білили в холодній воді,
І світлом зірок, розтягнувши в траві молодій. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Над білими садами білий місяць

Над білими садами білий місяць.
Бліда вода, бліде на ній латаття.
Цю білу книгу годі прочитати,
хіба вгадати літери спромігся. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Зелена коса

Зустріти колишнього, коли ти до цього готова – прекрасно. Але вона не була готова, здається. Ладна була закотитись назад у машину, підтягнути коліна до горла і ридати, виплакуючи той жмуток шерсті, що став там, ні туди, ні сюди. Та на неї чекали, тож вона закінчила рух – перенесла вагу, встала, потягла за собою сумочку. Звісно, вийшло не так граційно, як зазвичай, але все ж таки… Відчувала, що на колготах повзе стрілка. Чи то здавалось. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

«Чужі бажання» вийшли друком


Нарешті у видавництві «Каяла» вийшла друком книга «Чужі бажання» — збірка повістей в жанрі міського фентезі, написана в співавторстві з Марією Микицей. Книга включає повість «Коли Чарівник не прийшов» і написані Марією повість «Прошу повернути за в» та кілька оповідань (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Капітан Горивітер

Капітан Горивітер пильнує і небо, і воду.
Капітан Горивітер по водах не плаває – ходить.
Його руки міцні, його око уважне і гостре,
Десь у морі чекає на нього незвіданий острів. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Святий

Є дехто святий. Він сидить на горі Тай-Шань,
Сто років ніхто святого не спокушав. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Той, що у греблі живе

Дід Микола казав: «Та що завгодно є, от лишень розпишіться». Це була його стародавня звичка — ще, мовляв, від роботи завгоспом. Але ми всі знали — вона набагато старша за ту роботу і за будь-які інші роботи. Часом Микола пропонував, замислившись, замість ручки криву іржаву голку з рудим кінцем.
Хатка його понад ставком — низенька, нахилена на один бік, наче п’яна, очеретяний дах набакир. На городі — рівні кущики картоплі, помідорів, часничок, все є, чого душа забажає. Вишневі деревця, яблуні, грушки. І одним-один горіх, зате ж який щедрий. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Той, що на зміні

Серветки масні, шкаралупа крутих яєць,
і світло, що тліє ледве, неначе гніт.
Лежить вона тихо і думає: «Чи я є?
І хто я, якщо наснилося все мені?» (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Боги Рівнодення

Боги Рівнодення танцюють, чаркують, ламають
Задавнену кригу і смуток, мов сіно, злежалий.
Зелені очиська, сталеві безжальні кинджали… (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Потяг

Потяг іде на Схід, котиться, мов гроза,
повна чужого сну і гидкого чаю.
Дощ на вологих рейках утнув бачату.
Знаєш, тепер новини усі — невчасно,
трапилось щось з небесними терезами, (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Сон

Засинай, моя доле, серденько, засинай.
Все затоплює ніч, повільна, гірка, масна.
Пропадає усе, наче світ відтепер – мазут,
Наче серце щурі гризуть. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Зимове зілля

І сто снігів, і сто відлиг, і сотня
Вогких, м’яких, болотяних туманів,
Річок в полоні в’ялого осоту,
Зими, що до кісток мене просотує,
Ночей примарних. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Найтихіший день зими

Де був ти в найтихіший день зими?
Порожнє місто тануло в тумані.
І паркові альтанки дерев’яні
туман розмив…
А в них були не ми.

Зимове сонце тихе і сліпе.
Де ти тепер…
(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Діди

Вони зналися, мабуть, стільки ж років, скільки жили. А жили – стільки, що стільки не живуть, еге. У того, що мешкав зліва, за дверима, пофарбованими жовтою фарбою, був радикуліт, лабрадор-ретривер і дві грядки петрушки з кропом. Ще шаблюка була, старезна шаблюка, яка висіла на витертому синтетичному килимі, що ото колись наробили їх багато – з оленями, зі струмочком, і олені п’ють воду, а роги понадривались уже. То шаблюка начебто прикривала це. Трошки. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Сказочник

Сказочник

Серпантиновый морок, бесснежные январи.
Городская зима больна, в городах темно.
Запасные носки пуховые собери,
Контрабандные сказки, в которых второе дно…
В городах, где ложатся рано, не видят снов,
Прорастают твои истории изнутри, (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

#плетиво_сну

Наше з Марією «Плетиво», книга, яка народилась із цієї гри, більш як півроку подорожує світом і знаходить своїх читачів (до речі, це можете бути і ви — ось тут про книгу і як її придбати). А ми продовжуємо грати, бо просто любимо це. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Рождественские чтения в VIVAT

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Різдвяні NETWORчі читання

(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Той, що тупотів у саду

Різдвяні свята — час віддавати борги. І я пишу давно обіцяні казки, бо скільки ж можна. Оця обіцяна кілька років тому Олені Ш. Сподіваюсь, не розчарує. І пробачте, що я така повільна. Вийшла казка, думаю, що для дітей. Але це вирішувати батькам.

Джек дочекався, поки мама засне. Її волохаті вуха закривали очі, та дихання було спокійне, і Джек упевнився, що вона спить. Вночі вони всі – Джек, його сестричка і мама – ставали просто згустками темряви, і знайти одне одного могли лише нюхом. За стінами їхнього надійного дому була уже ніч. Ми сказали б, що глуха – але для Джека сповнена запахів, звуків і невідомості. Щоночі за скляними дверями хтось страшно тупотів. Ці звуки були у нічній тиші громоподібні. І коли сідало сонце, Джек притулявся до матері, нашорошував вуха і слухав. Материне тепле хутро і биття серця, що сильно і впевнено бухало десь там, під шкурою, заспокоювало. А звуки знадвору – змушували стовбурчити вуха і здригатись. Шурхіт, крики птахів – і це тупотіння, страшне і впевнене. Тому, аби ніхто не подумав, що він боїться, Джек тоненько дзявкав. Мати облизувала його і вкладала спати. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Пісня до снігу

Ліки зими від втрати шляху і змісту,
ліки, що всім безсилим дарують сили.
В білій ріллі дрімає насіння біле,
пані білява тче білосніжний килим,
в білих долонях ніжить безсонне місто. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Диявол

Каже диявол: «Торік я звільнився з пекла,
хай там без мене буде, цур йому, пек йому,
в мене жінка і діти, машина та іпотека,
без мене в теплиці в’януть чайні троянди,
і ще доведіть, що то був я, а не янгол,
і ще доведіть, що то була справді яблуня». (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Не кажи нікому

Змієдіва танцювала на тому боці броду — і не збиралась зупинятися, не втомлювалась уже деякий час — Мирослав встиг кілька разів кліпнути, відсапатись, затримавши подих, переступити з ноги на ногу. Її шкіра здавалась блакитнуватою, блідою, як в потопельниці, але це не відштовхувало. Численні блискучі підвіси важко перетікали довкола її гнучкого тіла і по-гадючому чорного волосся, кинджали за поясом мокрої сірої сорочки, здавалось, теж були гнучкі, мов з м’яса, а не з криці. Танцювала без музики, без співу, мовчки, на догоду тільки собі. Мирослав почухав вкушений комахою ніс. Він був буденний поряд з нею.
(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Скапа-Фло

Очень просто. Не было, не прошло,
Ничего — поэтому не жалей.
Покидали мутную Скапа-Фло
Корабли и призраки кораблей. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Журавлик

Я тобі журавлика надішлю,
Щоб ти знав, мій друже, що я жива.
Наше небо, брате, із кришталю,
І коли розіб’ється — заспіва. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Дівчина в Гардах

Не хоче дівчина в Гардах
відчувати прихильності до мене…
Гаральд Суворий “Віси радості”

Вона йому напевно не писала.
Язичницькі часи такі далекі.
Та все ще чутно, мов пташиний клекіт,
мов вигуки далекого двобою.
Розмита тінь князівни Олісави (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Хрещена фея

Хрещена фея просить зачекати.
Парад планет, зима, в приймальні черга.
І чорнокнижник хижий і банькатий
Іще поверхню місячну пощербив. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Вирушаю до Франківська

Вирушаю до Франківська. Долучайтесь до нашого з Марією Микицей літературного…думаю, це можна назвати літературним вечором вдень. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Сім темних ночей у осені

Мене розчиняє подих правічних зим.
Я хочу у цьому вітрі плисти й мовчати.
Туди, де тепер надвечір живі дівчата
примарним коханцям викотять гарбузи. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Мрачнее некуда песенка

Накрывает это тебя с головой,
И полежи у межи.
Что ты думал — ты будешь вечно живой,
Но кто тебе сказал, что ты жив?
Что ты все еще жив?
Ты говорил с камнями и сон-травой,
Что скажешь мраку и лжи?
(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Любовный роман, который когда-нибудь будет написан

Хороша: колдовская стать, колдовская кровь,
колдовская осанка, глаза и брови изгиб.
Как она наливает кофе, идет в метро!
Как умеет любую дверь открывать с ноги!
Как на ногти по средам наносит французский лак!
Как несет – от плеча – ажурную тень крыла!
(далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

О странном парне

Он говорил и смеялся, мол, главное — сметь,
Пускай и в царстве теней.
Он был такой — он заговаривал белую смерть
И становился черней. (далее…)

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Networчій день рождения

Наш поэтический коллектив Networчі празднует первый год со дня основания. Просто приходите! Будем читать, слушать других, радоваться.

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Networчій день народження

Networчім виповнюється рік. З цього приводу ми збираємось читати і слухати інших, цікавих, талановитих, тих, кого любимо. Якщо ви в Харкові, приходьте в сутра-бар Kamalaya.

 

Facebook Comments

Facebooktwittertumblrmail

Зимно

Зимно тобі, бо надходять і ніч, і зима,
зимно мені, бо у попелі іс