Амулет

No Comments

Плети мене з полотна, із волових жил,
З фарбованих ікол, бусин, з лози, верби.
Співай мені і вузли у мені в’яжи,
На все, що колись бажав, і колись любив.

Бурхливі річки у нас, та хисткі мости,
У темному лісі чатує на нас біда…
Гірким калиновим соком мене масти,
Мені ароматне вогнище розкладай.
Часи пролетять, залізо візьме іржа,
Фортеці розмиє сіра брудна вода,
Постануть кордони зовсім нових держав,
призначать нові податки нові владарі.
Течуть каламутні ріки в гіркі моря,
Якщо ти захочеш – теж у моря поринь,
Чи вітром холодним стань, чи отак гори –
Як в цих кам’яницях жовті вогні горять.
Співає шаманський бубон до трьох небес.
Нікого ніхто не знає, як я тебе…

Фото Anja

містика, вірші

Facebook Comments
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *