Анархіст Матюкайленко і кулемет

No Comments

Анархіст Матюкайленко був дуже зібраною людиною. В будь-якій незрозумілій ситуації він збирав кулемет. Іноді він його розбирав, бо, по-перше, так заведено, а по-друге – щоб було що зібрати.

За скільки часу анархіст Матюкайленко складав кулемет, про те ніхто не знав: він же був анархіст, хто його змусить під секундомір ото пітніти. А сам Матюкайленко щодо часу завжди прибріхував. Була в нього така маленька пристрасть.

Іноді до анархіста Матюкайленка міг причвалати пацифіст Мітя. Пацифіст Мітя був завжди в розпачі щодо глобальних питань – в чому сенс життя, як змінити людство на краще, а ще – чи був він морально правий, коли на довгу матірну тираду відповів бандиту Федору: «Ти неввічливий, йди звідси».

Над річкою Переплюйкою дзижчали комарі, кожен завбільшки з добрячого коня. Отець Павло рубав дрова і співав революційних пісень, іноді хрестив сокиру. Пацифіст Мітя сумно сідав на вологу від вечірньої роси землю і казав, що все дуже складно.

«На, – відповідав анархіст Матюкайленко, – збери-но кулемет».

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *