Довгі ночі

No Comments

Бери ліхтар. Не йди без ліхтаря.
Бери у сніжну темряву з собою
Ці вогники, що скоро догорять,
Запалені любов’ю.

Дороги хуртовини заметуть,
Чорнене срібло первісної ночі,
Бери ліхтар. Зустрінемось не тут,
А там, де ти захочеш.
Мовчать ліси. І тепла – тільки кров
І ліхтарі в обіймах хуртовини.
Зимова ніч, остання, як патрон,
Як снігопад, невинна.
Пірнай в імлу. Торкнемося до дна.
А там – пелюстка сонячна одна.

(c) Юлія Баткіліна

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *