Журавлик

No Comments

Я тобі журавлика надішлю,
Щоб ти знав, мій друже, що я жива.
Наше небо, брате, із кришталю,
І коли розіб’ється — заспіва.
Звідусіль вітри понесуть полин,
Що до цього жевріло — палахне,
І чого для певності не стели –
Все крихке, химерне та наносне.
Під крилом за обрій — горить трава,
І ніяких схованок не бува.

 

2013 р

Вірші на каналі Телеграм

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *