Камінці

No Comments

Що б ти за це віддав? Що уже віддав…
Денний дракон між численних скарбів заснув.
Аквамарин, солона морська вода,
Сонячний жар всередині бурштину.

Свіжа, холодна, плинна ласкавість плес
Річки в краю туману, в краю ніде,
І веселковий шал, діамантів сплеск,
все, що до себе вабить завжди людей.
Тут крадієві рай, ювеліру скарб,
Знахідка для романтиків і дівчат.
Скільки готовий ти понести покар?
Скільки горгулій в спину тобі скавчать?
Стільки бери, неси, не згуби, не згай,
Не розтруси в дірявість своїх кишень.
Багатія на день дожене нудьга,
Все тільки блиск і жар, і пітьма лише.
Тихо виходять в ніч шукачі скарбів,
Ти не сумний…ти трошечки загрубів.
Все, що надбав – візьмеш на одне плече.
Все, що лишив – волога пітьма печер.

Фото Demion Simargl

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *