Кленового князівства знамено

No Comments

Кленового князівства знамено,
сполоханих герольдів чорноперих,
нічого більше – ліс, підмитий берег…
Це сталося не так уже й давно,

та пам’ять врятували до америк,
лишилися жахіття і химери.
Загинуть справжні. Лишаться казки.
Пожовклі документи і світлини.
І хтось самотній, наче вже із глини,
Поговорити хочеться – а з ким?
З таким, як ти, повільним і крихким,
Бо молоді безжальні і хапливі.
Тобі важлива форма і луска,
Не те, що їхні жили обпіка.
Бо дим гіркий, отруєне вино.
Це сталося не так уже й давно…

Фото Неллеке Пітерс

Facebook Comments
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *