Куди ніч – туди сон

Куди ніч, туди сон, туди мара із лиця, із вій,
Куди вода із цеберка, туди й хвороба нехай-нехай.
Нема чого ждати смерті, поки ми ще живі,
поки смерть собі йде, а ти їх собі кохай.

Всіх, кого, маєш поряд, поки підніметься буревій,
На кого вистачить серця, кого не труїть пиха.
Видихай.
Куди йдуть ці колони, куди лине моя печаль,
куди ці полки і сотні, у полум’я далебі,
Ти всіх їх благословляй, і всіх собі помічай,
Та хай з ними буде віра, не тільки пекучий біль.
Не всі, хто лишає місто, вертаються зазвичай,
Та ті, хто несе набої, і ті, хто іде у бій.
Всі – в тобі.
То на тобі трохи спокою, щоб на скроню, як бабка, сів…
Куди ніч, туди сон, туди жахіття усі-усі.

Фото Юлії Соловйової

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *