На березі неба

No Comments

Над нами пливе глибінь галактична. Спи.
Повільно сідає на землю космічний пил,
драглисто течуть блакитні пісні зірок,
в ефірі – класичний рок.

Ми молимось вітру, темряві і богам,
до нас промовляє світлий космічний газ,
реліктове випромінювання і шум,
а ми собі тут віршуємо.
Галактики в небі рублять міцний хардкор,
їх звуки важкі, розширення їх прискорене,
а ти тут собі лежи, і до денця – будь,
сузір’я малюють по небу,
по небу..
(с) Юлія Баткіліна
Фото Pexels

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *