Парує дощ над пальцями багать

No Comments
Парує дощ над пальцями багать,
І пахнуть трави, сни і блискавиці.
Тягуча ніч, як золота живиця –
Милуйся, липни, та не зберігай.

Не вбережеш її солодкий трем,
Жаринок шал, рожеву сіль кохання.
Усе стається вперше і востаннє,
Не лишиться ні крапки, ні тире..
Он бог мішає сонця мед важкий,
І він не вічний, вічне тільки коло,
В якому все прекрасне й випадкове,
І вислизає рибкою з руки.

Вбирає світ барвінок і бузок.
І кожна ніч коротка, наче зойк.

(c) Юлія Баткіліна
Телеграм 
Фото Free-Photos
Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *