Розмова

Він не курить, а так сидить. Сигарет нема.
«Що за лажа, – питає, – із нами із усіма,
що за цвіль, що за бруд і яка неймовірна гидь…
Я би, знаєш, і сам собі зацідив з ноги,

час від часу я дуже радо би щось ламав –
від огиди, тупої безвиході і нудьги».
Що робити тепер? Обіймати його за плечі?
Говорити якісь прості і набридлі речі?
«Це, маленька, – шепоче він, – безпідставна втеча».
Настає вечір.
Настає такий білий вечір,
у порожньому місті холод хапа раптово.
Хто із них промовчить, коли ворон в саду закрече,
хто готовий?
Хто з них тепер готовий?
Хто стара каравела, яка віддає швартови,
щоб до берега і тепла не вернутись знову?

Фото Unsplash

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *