“Спи, моя дівчинко” – передають новини.
“Спи”, – шурхотять коти уночі пакетами.
Поки весь світ – як сон, як десятий вимір,
велети грають в кеглі,
печуться кекси
небо над містом співає, мов повний келих.
Спи, це світанок всього, що є у світі.
Хай він повільним буде, тонким і ніжним.
Хай розкриває тут кольорове віяло
сонце, таке південне, таке зманіжене,
ніби тривог немає, печалей…ніби…
Спи, бо найкраще спиться, коли приспали,
спи, розстеляє небо блакитну ковдру.
І відпускає кутик, і ковдра падає,
а до землі не торкнеться вона ніколи.
Спи, настають часи золоті, повільні.
Спи, розкриває сонце яскраве віяло…
(с) Юлія Баткіліна
Facebook Comments
