Шварцвальд

No Comments

З книги “Песни мельничного колеса” 2013 року. Казка у перекладі Світлани Загреби, який мені подобається навіть більше за мій оригінал.

Хто родився в день недільний
Забирає скарб предивний…

– По вінця налий – та не трісни гранчак.
Їх, знаєш, не густо, бо ж скло не каміння.

На чорні ялини лягає печаль.
І гноми в Шварцвальді живуть між корінням.

Мірошник підпилий до смерку гуля,
Обнявши кравчину, мов рідного брата.
У нас тут така дивовижна земля, –
Хто нині насмілиться – буде багатий!..

Купуй! Здешевіли кохання і сни,
надії, серця і солодкі омани…

А велетні в горах просплять до весни,
Закутавшись в сірі зимові тумани.

Медова живиця Шварцвальдських ялин,
Живлюща, як миро на чудо-іконі…

-Ну, Петер, за Ельзу! По вінця налий,
Поки не підсіли за стіл плотогони!

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *