Я обіцяла собі – жодних книжкових закупів для дочки, поки не завершимо ремонт, і не буде куди ставити. Зарікалась свиня, що не буде рити.. Звісно, я не витримала, і дещо яскравеньке та миле таки купила. Насправді моїй дитині тільки шість місяців, тож я ще не знаю до ладу, що мені потрібно. Перша закупка книжок була хаотичною – те, що сподобалося і здалося доречним. Ділюся, раптом ви теж іще не визначились.
Взявши весь свій книжковий багаж, я прийшла до українського родинного клубу «Мовограй» та його засновниці Ганни Чуркіної по враження та ідеї, що ще купити. Ганна багато років займається створенням україномовного простору для дітей, що ростуть у Харкові, допомагає батькам з пошуком віршиків, ігор тощо. Костянтин Ликов записав нашу розмову на відео, і тепер я з вами ділюсь. Пані Ганна надавала мені порад, як читати книжки, на що звертати увагу, як показувати сучасне життя за допомогою книжок.
Що я придбала за першим разом:
Книжечки з серії «Собака-розумака» від видавництва «АССА». Це – картонки у м’якій обкладинці з великими малюнками і словами англійською та українською. Я використовую їх для того, аби показувати слова та предмети. Наприклад – оце ложка, що на столі, оце ложка, що у мене у руці, і намальована теж ложка. Англійську в шість місяців я викладати не прагну, але, можливо, згодом. Що у них для зовсім малої дитини критично – це саме обкладинка, бо нею не так боляче вдарити себе по голові, а це у нас відбувалось часто. Я могла обережно дати манюні можливість розглядати таку книгу. А ще книжечка зовсім малесенька, її легко втримати маленькими ручками.
Дуже цікаво, що в книжках є сучасний транспорт, а окрім миски, ложки, пірамідки тощо діти бачать смартфон чи сучасні машини. Зобразити щось довговічне на малюнку з телефоном зараз дуже важко. Смартфони так швидко застарівають, що, мабуть, цю книгу треба використовувати тут і зараз, бо хтозна, як вони згодом виглядатимуть. Видавництву за таку сміливість однозначно респект.
Оце, власне, одна зі сторінок, яку ми дуже часто використовуємо, бо маленька активно знайомиться з ложкою. Ну а далі настане черга і інших важливих малюнків.
Ще з тої ж «опери» – «У траві» від «Видавництва Старого Лева». Тут є, крім іншого, от яка мила цікавинка – комашки чи то валяні, чи то пошиті з фетру. Картон фактуру не передає, але виглядають вони вельми затишно.
Ось, наприклад, кілька сторінок.
Я взагалі дуже скептично завжди ставилась до книжок із мінімумом тексту, бо якраз мені текст завжди був найважливіший. Але тепер я дивлюсь на це очима маленької-маленької дитини. Як мені зрозуміти, що книжка – це щось хороше? Вона має бути яскравою, вабити до себе, викликати бажання взяти в руки. Через це уже можна рухатись далі, привчатися до звучання слів, віршиків та пісеньок.
Книга Олесі Мамчич «ВосьмиЩось» від «Видавництва Старого Лева». Це – класична така дитяча книжечка, невеличкий кумедний віршик, несподіваний фінал і яскраві малюнки. Якщо чесно, я в неї закохана, така вона симпатична та парадоксальна. Скажу вам про неї таке: якщо не прочитаєте, ніколи не знатимете, хто такі восьмипоп і восьмилоб, і чим всі цікаві восьмищосі займаються на дні морському.
Зверну вашу увагу, що кутики книги тут теж заокруглені, і я це оцінила в той момент, коли моя доня почала вчитися тримати в руці різні предмети, раз по раз влучаючи собі по голові. А книжки їй дуже подобаються, правда, поки що гортати та жувати.
Що я роблю: я справді манюні все це читаю та показую. Даю гортати, хоча й під моїм контролем, щоб чогось не вийшло. Картонки нам допомагають з вивченням слів – хоча розуміння, що столи бувають різні, має прийти до малечі трохи згодом, можна ж починати потрошку і чекати на результат.
Це якраз той момент, коли купуєш книги наче дитині, а насправді – своєму внутрішньому малюкові. Мій просто танцює.
