Умієш – малюй картину. Вона нетлінна.

Умієш– малюй картину. Вона нетлінна.

Єдине, що світ минущий по них залишить.

 Сідає, кладе їй голову на коліна,

І потім навколо них западає тиша.

Крокують війська і змінюються режими,

І падають астероїди на Юпітер.

І каже вона: «Ми повністю одержимі.

Чи варто зробити чаю и потерпіти?».

І він їй ні пари з вуст, бо слова – мара,

Бо власне уже все сказано сто разів.

І ще – бо крадуть кохання, та він не крав,

І жодного разу від нього не тверезів.

Осіння тривожна ніч забирає кращих.

Мовчать вони, і не сплять вони, бо пропащі.

І те, що по них прийшло, викликає ліфт,

І тіні, мов змії, сплетені на землі.

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *