Автор: Julia Batkilina
Ньєре
Довга ніч настає, тож не бійся ні стуку, ні слова,
Ні тіней біля Кола вогню, ані пам’яті, що защемить.
Завітали, хто має прийти, ненадовго, та знову і знову…
Хто пішов – та живі імена, і далекі епохи – і ми.
Тож пригадуй і чашу налий.
То твої на гостину прийшли. Continue reading “Ньєре”
Найостанніші ніфредилі
Що скажу я вам, друзі? Довкола біда нівроку…
Відпустила неначе – і знову тебе пригорне.
Всі ці нірнает відбуваються тут щороку,
а це значить, що літо втисячне – неповторне.
Вистигає повільно світ і втрачає чари…
Найостанніші ніфредилі, холодні ріки…
До світанків на чатах так і не призвичаїлись…
А прощаємось – і не віримо, що навіки. Continue reading “Найостанніші ніфредилі” 