Потяг

No Comments

Потяг іде на Схід, котиться, мов гроза,
повна чужого сну і гидкого чаю.
Дощ на вологих рейках утнув бачату.
Знаєш, тепер новини усі – невчасно,
трапилось щось з небесними терезами, Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Сон

No Comments

Засинай, моя доле, серденько, засинай.
Все затоплює ніч, повільна, гірка, масна.
Пропадає усе, наче світ відтепер – мазут,
Наче серце щурі гризуть. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Зимове зілля

No Comments

І сто снігів, і сто відлиг, і сотня
Вогких, м’яких, болотяних туманів,
Річок в полоні в’ялого осоту,
Зими, що до кісток мене просотує,
Ночей примарних. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

#плетиво_сну

No Comments

Наше з Марією “Плетиво”, книга, яка народилась із цієї гри, більш як півроку подорожує світом і знаходить своїх читачів (до речі, це можете бути і ви – ось тут про книгу і як її придбати). А ми продовжуємо грати, бо просто любимо це. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Пісня до снігу

No Comments

Ліки зими від втрати шляху і змісту,
ліки, що всім безсилим дарують сили.
В білій ріллі дрімає насіння біле,
пані білява тче білосніжний килим,
в білих долонях ніжить безсонне місто. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Диявол

No Comments

Каже диявол: “Торік я звільнився з пекла,
хай там без мене буде, цур йому, пек йому,
в мене жінка і діти, машина та іпотека,
без мене в теплиці в’януть чайні троянди,
і ще доведіть, що то був я, а не янгол,
і ще доведіть, що то була справді яблуня”. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія