Мій сон торкається дна

No Comments

Мій сон торкається дна, відчуває холодний мул,
А у ньому – уламки мушель, чиїсь кістки.
Все на світі згасає взимку, і ось чому
Пропливає повільне сонце по дну ріки.
Зігріває холодні мулисті береги,
Відбивається у зіницях придонних риб,
Раз на рік зазирає вглиб
На політ стріли, Read More…Facebooktwittergoogle_plustumblrmail

Categories: Поезія

Самотність

No Comments

Випльовує злобно: “Та біс із тією міццю.
В моїй душі не лишилось живого місця,
та тіло моє шматував, як скажений міксер,
цей рік – як і той рік – такий багатий на втрати” Read More…Facebooktwittergoogle_plustumblrmail

Categories: Поезія

Зимові казки

No Comments

Ну досить тобі, безсовісний, вимкни камеру.
Ми всі уже чули вдосталь таких історій,
Де Тор синтезує щось, ну, наприклад, торій,
А Одін – самотній гіпстер із Ліллегамеру. Read More…Facebooktwittergoogle_plustumblrmail

Categories: Поезія

ГОЛОСИ

No Comments

Не потрібні промови, школярська бездумна покора,
хай лишаються теплими дні, а слова – запальними.
Визнавай своїх мертвих,
впускай своїх мертвих у коло,
мирися із ними. Read More…Facebooktwittergoogle_plustumblrmail

Categories: Поезія

Всесвіт

No Comments

Казали, він був придурком – і так постаріє,
керуючи всесвітом потай від санітарів,
рахуючи чорних ґав і котів смугастих,
себе уявляючи цапленим Радагастом. Read More…Facebooktwittergoogle_plustumblrmail

Categories: Поезія