Злива

No Comments

Ті, що стоять, стоятимуть іще,
Ті, що пішли – ітимуть до кінця.
Співає світ під вранішнім дощем,
Співає день, що сльози обіцяв.

І навіть чудо – це не дивина,
Або ми дочекалися, або –
Це просто злива линула на нас,
Гірка, як смерть, солодка, як любов.

Фото unamodna.com

Facebooktwittertumblrmail
Categories: Поезія

Міське

No Comments

Що наснилось тобі, коли ніч назавжди спливала,
Як всі ночі на світі, як навіть найдовші ночі?
Напрялися із вітром Рамаяна і Калевала –
І що захочеш. Read More…

Facebooktwittertumblrmail
Categories: Поезія

Камінці

No Comments

Що б ти за це віддав? Що уже віддав…
Денний дракон між численних скарбів заснув.
Аквамарин, солона морська вода,
Сонячний жар всередині бурштину. Read More…

Facebooktwittertumblrmail
Categories: Поезія

Пейзаж

No Comments

Чому не спиш – це що тебе гризе?
Яка мара тобі у вічі бризка?
Вершковий, наче кава чи іриска,
Туман густий над озером повзе, Read More…

Facebooktwittertumblrmail
Categories: Поезія

Пісня про розлуку

No Comments

Кому не щастило сильно, кому накаркали…
Вокзальні собаки, хижі, немов шакали.
Він просить її, щоб не бачилась із пліткарками
Й чужим ні у якому разі не відмикала. Read More…

Facebooktwittertumblrmail
Categories: Поезія

Буремне

No Comments

І поки ти прораховуєш все, і поки
Від того рахунку луна над тобою лине –
В тумані судна знаходять свої затоки,
Свої острови й останні свої мілини. Read More…

Facebooktwittertumblrmail
Categories: Поезія