Жити минулим

No Comments

Диліжанси ідуть на північ, гримлять колесами.
Лихоманить світи паровозами і поромами.
Принци виросли гамірними, довготелесими,
Безсоромними. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Кохання на завдання :)

No Comments

Завдання від фестивалю “Спаський трамвай” в Миколаєві.
“Твою присутність винайду, як мову” М. Кіяновська

Твою присутність винайду, як мову,
Та з вуст іще не випущу ні звуку.
Це легко – це як взяти жар у руки,
Це – дихання, тягни чи затамовуй. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Стара пісня

No Comments

З берегів туман обтікає курінь,
ой, біжить вода швидкоплинна…
Ростив батько першого сина і другого сина,
і третій син був не дурень,
розумна, рідна дитина. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Побажання

No Comments

Крім надійної зброї, товаришів і удачі,
Поки землю гризе вогонь, поки мир не квітне,
Нехай знайдеться в тебе щось – невелике наче
І непомітне. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Нишпорка лісового бога

No Comments
Ищейка лесного бога

Шукай-но лисицю,так… лисицю в долині синій.
На пагорбах восени, по урвищах, по росі.
Впіймай но, друже, її, то, може, тебе розклинить, —
Страхи твої відійдуть… хоча не зовсім, не всі. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Брагі

No Comments

Цей вірш – автопереклад. Присвячується тому самому Брагі. Хто знає, той знає… Є в російській версії.

Ти знаєш, Брагі, не людські там кроки, там лиш хода неспинна на морозна. Зібгались знамена, і сніг — нівроку, санчата — небом, на санчатах – хтозна. І буде другом тільки запах браги. А там суцільні тіні на дорозі. А наших не піднімуть по тривозі. То чутно, Брагі? Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Заспів зими

No Comments

Лягає на землю сніг,
лягає на землю сон,
лягає вогка й м’яка і непереможна втома.
Агов, ти живий чи ні?
І глухне в снігу клаксон,
і сліпнуть в зимі серця до тих, хто заснув не вдома.
Дорогами йде мороз,
дорогами лід повзе,
молочна густа пітьма, м’яка крижана облога
полює на теплу кров..
Не вір слимакам з газет,
Що буде зима проста, недовга, як подих бога.
Заварюй собі будь-де
гаряче, гірке і пряне,
надій на весну не май, поволі чекай її,
бо світом вона іде
і через віки – нагряне,
як зараз – мороз і тлін,
як все на оцій землі,
знесиленій і твоїй.

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія