Куди ніч – туди сон

No Comments

Куди ніч, туди сон, туди мара із лиця, із вій,
Куди вода із цеберка, туди й хвороба нехай-нехай.
Нема чого ждати смерті, поки ми ще живі,
поки смерть собі йде, а ти їх собі кохай. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Колискова собі

No Comments
Река и острова

Ріка у зап”ястку затемна сповільнює хід.
Ріка попід серцем зітхає — і місяць пірна.
Я сплю, уповільнюю час. Я непізнаний світ,
І первісно тихо співає моя глибина. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Вічна історія

No Comments

Досвітнє вогке тепло затопило стайні,
Ні розвідки, ні навали, ні сну, ні герця.
Він просить її: «Кохай мене, як востаннє,
І я не помру ніколи, бо так ведеться». Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Розлука

No Comments

Крізь чорну суху бруківку росте трава,

Буяє весна по цвинтарях і вокзалах.

Він тільки кивне їй коротко: «Прощавай».

Немиті сліпенькі вікна заллє сльозами. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Жити минулим

No Comments

Диліжанси ідуть на північ, гримлять колесами.
Лихоманить світи паровозами і поромами.
Принци виросли гамірними, довготелесими,
Безсоромними. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Кохання на завдання :)

No Comments

Завдання від фестивалю “Спаський трамвай” в Миколаєві.
“Твою присутність винайду, як мову” М. Кіяновська

Твою присутність винайду, як мову,
Та з вуст іще не випущу ні звуку.
Це легко – це як взяти жар у руки,
Це – дихання, тягни чи затамовуй. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Стара пісня

No Comments

З берегів туман обтікає курінь,
ой, біжить вода швидкоплинна…
Ростив батько першого сина і другого сина,
і третій син був не дурень,
розумна, рідна дитина. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія