Категорія: Поезія

КАЗКА НА НІЧ

КАЗКА НА НІЧ

У медового літа обійми палкі та ніжні.
Бач як з теплого саду тягне вишневим духом.
Це твій час, – то ж літай, розгортай свої дні, мов книжку, і рудий волохатий серпень чеши за вухом.
Садівник натомився…дратується, носить воду,в нього бджоли, вишнева спрага і тягне спину,він не хоче вже ані вишень, ані вощини… Задрімавши, вві сні він кличе свою свободу, мріє він, що цей сад опаде однієї днини.
Continue reading “КАЗКА НА НІЧ”

Facebooktwittertumblrmail
Куди ніч – туди сон

Куди ніч – туди сон

Куди ніч, туди сон, туди мара із лиця, із вій,
Куди вода із цеберка, туди й хвороба нехай-нехай.
Нема чого ждати смерті, поки ми ще живі,
поки смерть собі йде, а ти їх собі кохай. Continue reading “Куди ніч – туди сон”

Facebooktwittertumblrmail
Шепіт про поранену берізку

Шепіт про поранену берізку

І не скажеш – у цьому світло чи лиш покора?
Чи тремтіння – спільне у парості і косулі.
Он вона стоїть, отака тендітна і білокора,
І у білій її корі застрягають кулі. Continue reading “Шепіт про поранену берізку”

Facebooktwittertumblrmail
Кохання на завдання :)

Кохання на завдання :)

Завдання від фестивалю “Спаський трамвай” в Миколаєві.
“Твою присутність винайду, як мову” М. Кіяновська

Твою присутність винайду, як мову,
Та з вуст іще не випущу ні звуку.
Це легко – це як взяти жар у руки,
Це – дихання, тягни чи затамовуй. Continue reading “Кохання на завдання :)”

Facebooktwittertumblrmail