Категорія: Поезія

Нишпорка лісового бога

Нишпорка лісового бога

Шукай-но лисицю,так… лисицю в долині синій.
На пагорбах восени, по урвищах, по росі.
Впіймай но, друже, її, то, може, тебе розклинить, —
Страхи твої відійдуть… хоча не зовсім, не всі. Continue reading “Нишпорка лісового бога”

Facebooktwittertumblrmail
Брагі

Брагі

Цей вірш – автопереклад. Присвячується тому самому Брагі. Хто знає, той знає… Є в російській версії.

Ти знаєш, Брагі, не людські там кроки, там лиш хода неспинна на морозна. Зібгались знамена, і сніг — нівроку, санчата — небом, на санчатах – хтозна. І буде другом тільки запах браги. А там суцільні тіні на дорозі. А наших не піднімуть по тривозі. То чутно, Брагі? Continue reading “Брагі”

Facebooktwittertumblrmail
Заспів зими

Заспів зими

Лягає на землю сніг,
лягає на землю сон,
лягає вогка й м’яка і непереможна втома.
Агов, ти живий чи ні?
І глухне в снігу клаксон,
і сліпнуть в зимі серця до тих, хто заснув не вдома.
Дорогами йде мороз,
дорогами лід повзе,
молочна густа пітьма, м’яка крижана облога
полює на теплу кров..
Не вір слимакам з газет,
Що буде зима проста, недовга, як подих бога.
Заварюй собі будь-де
гаряче, гірке і пряне,
надій на весну не май, поволі чекай її,
бо світом вона іде
і через віки – нагряне,
як зараз – мороз і тлін,
як все на оцій землі,
знесиленій і твоїй.

Facebooktwittertumblrmail
Та, що не припиняла танцю

Та, що не припиняла танцю

Перед нею – не шлях, не стежка, а наче вир.
Там і смерть, і чума, і темна гірка трава,
там до обрію сірий стелеться льодовик.
А вона – тільки крок вперед, тільки: «Дайте два!
Дайте два,
Я жива, клянусь, я іще жива,
поки стане життя і сили – іду на ви».
Перегукуйся з нею, хто тут напівживий,
пригадай, як тече вода, дзеленчить трамвай..
Оживай. Continue reading “Та, що не припиняла танцю”

Facebooktwittertumblrmail
**

**

Наче давня людина – такий собі узагальнений Гільгамеш.
Не зважаєш на тих, хто слабший і не пручатиметься,
хто прощався з тобою – за тими ти не скучатимеш,
не труїтимеш їх сумними нічними чатами,
не зап’єш.
Ти виходиш без страху до бою, до пристрастей і бажань.
І до тих, хто тебе в дорогу далеко випроводжав.
І до себе виходиш – бо чом же до себе не..
Хтось тобі побажає щастя, а хто – зітхне,
та не жаль.
Над Ніпуром летить кажан, над Лагашем чатує мла.
Слухай співи нічних шоссе.
Пам’ятай про план.

Facebooktwittertumblrmail