Будда з крамниці будд

No Comments

І раптом наснилось, що серце моє не болить.

Воно порцеляновий дзвоник в далекім Китаї.

М. Гумільов, пер. М. Горностаєвої.

Це був звичайний Будда з крамниці будд. Дешевий, погано пофарбований, з руками, складеними на пивному пузці, з розмитою посмішкою. Та й крамниця була одна назва — крамниця. Так, кіоск в підземному переході, між автоматом з продажу кави та столиком, де продавались газети — обшарпаним, як та осінь, коли вони зустрілися. Вона й Будда з крамниці будд.

Дзень-дзелень! Коли відчинялось віконечко, співочі вітри, тоненькі трубочки та прозорі риби на синьому мотузочку, коротко подавали голос. Покупці просили будду, нефритові кульки, сандалові палички — та не ті, а оці, дешевші — і посібник з медитації Іванова. “З вас десять двадцять”, – дзень-дзелень! Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза

Зелений колір

No Comments

Казка про два світи

Люблю я пахучу зелень.
Зеленого вітру клекіт.
Зелене вітрило в морі,
коня на горі далекій.
Ворушачи пояс тінню,
сидить на поруччях ночі
зеленоволоса діва –
холодного срібла очі.

Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза

Мамонт.

1 Comment

Мамонт був набагато хитріший, ніж вважали мисливці на мамонтів. Він прожив таке довге життя, що давно не дивувався, коли на нього – вкотре уже – починали полювати. Мамонт спокійно дожовував сніданок, розганяв як слід свою велетенську тушу – і зникав серед тіней надвечірнього пралісу, мовби й сам був такою ж тінню, волохатою важкою примарою. Мисливці мчали за ним, як голодна зграя, лякали вогнем і зброєю, але мамонт незмінно тікав. Read More…

Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза