Жила собі несправжня жінка

No Comments

Жила собі несправжня жінка. З дитинства їй говорили, що справжня жінка на її місці вчинила б інакше, неважливо, як сааме – але інакше. По-іншому їла б, ходила, дихала, спала, вишуканіше сякалась би в носовичок, зачаровувала чоловіків одною мочкою вуха, варила обід на сорок персон, пожежі гасила поглядом і лікувала алкоголізм за допомогою ніжного шепоту…  І носила б спідницю «риб’ячий хвіст», неодмінно червону.

Несправжня жінка любила низькі підбори більше, ніж високі, добру сварку – більше, ніж поганий мир, а спідничку-олівчик чи напівсонце – більше за «риб’ячий хвіст». І взагалі-то нічим вона не вирізнялась, ані роботою, ані хобі, ані особливими шанувальниками, та тільки завжди чула, що вона – несправжня.

Іноді несправжня жінка відвідувала тренінги і семінари, де можна було стати справжньою. Але це завжди виявлялось так важко! Треба було причаровувати парубків, займатися йогою, дихати, не дихаючи, говорити французькою, не завантажувати голову іноземними мовами, танцювати бальні танці, кинути цей застарілий мотлох, знайти в собі внутрішню богиню, внутрішню фею і ще п’ятірко незнайомих людей. А ще вимагалося варити борщ, та видавати його суворо дозовано, щоб чоловік не розслабився. Починаючи виконувати всі інструкції по порядку, несправжня жінка завжди плутала все і навіть іноді плакала. Наприкінці курсу у неї завжди траплялася сварка з жінкою-інструктором. І зі своїм чоловіком несправжня жінка після семінару теж могла полаятись – ач, розслабився тут!

А решту часу неасправжня жінка жила собі спокійно. Іноді танцювала танго, іноді вишивала хрестиком, а іноді лазила по деревах і ремонтувала розетки. Правда, спідницю «риб’ячий хвіст» одного разу вона таки купила з розпродажу. Та вдягала нечасто.

Фото Юлії Соловйової, знімали в Саржиному Яру. Модель – автор.

Кінцева ілюстрація

nenastoya_site

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Жила собі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *