Анархіст Матюкайленко і кулемет

No Comments

Анархіст Матюкайленко був дуже зібраною людиною. В будь-якій незрозумілій ситуації він збирав кулемет. Іноді він його розбирав, бо, по-перше, так заведено, а по-друге – щоб було що зібрати. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

Шепіт про поранену берізку

No Comments

І не скажеш – у цьому світло чи лиш покора?
Чи тремтіння – спільне у парості і косулі.
Он вона стоїть, отака тендітна і білокора,
І у білій її корі застрягають кулі. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Жити минулим

No Comments

Диліжанси ідуть на північ, гримлять колесами.
Лихоманить світи паровозами і поромами.
Принци виросли гамірними, довготелесими,
Безсоромними. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Проект “Мольфарик”

No Comments

Мольфарик – це цикл казок про пригоди друзів, Мольфарика, Чугайстера і всіх-всіх-всіх. Це не тільки казки, а й набагато більше, проте, оскільки проект тільки розпочато, то видно тільки те, що зроблено. Засновник проекту Антон Бондаренко – людина дуже креативна, тому працювати з ним весело. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Блог Tags: Позначки:,

Кохання на завдання :)

No Comments

Завдання від фестивалю “Спаський трамвай” в Миколаєві.
“Твою присутність винайду, як мову” М. Кіяновська

Твою присутність винайду, як мову,
Та з вуст іще не випущу ні звуку.
Це легко – це як взяти жар у руки,
Це – дихання, тягни чи затамовуй. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Жила собі жінка, яка не мала часу.

No Comments

Жила собі жінка, яка не мала часу. Ніколи було як слід приготувати їжу, відвідати бабусю, прочитати книгу, яка давно уже була на приміті, але працювала підставкою для чашок та сковорідок, аж поки на обкладинці не з’явилося два рівні круглі відбитки – більший та менший. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Жила собі

Ольвійські агони

No Comments

Нарешті я отримала цей альманах, де є й мої вірші. Раптом зрозуміла, що скучила за Ольвією і тим камінням, і тими травами, і тим вечором. А це ж було ціле життя назад. Дуже класна книжка. Сподіваюсь надати всім можливість прочитати її в електронному вигляді, якщо упорядники погодяться.

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Блог Tags: Позначки:

Жила собі несправжня жінка

No Comments

Жила собі несправжня жінка. З дитинства їй говорили, що справжня жінка на її місці вчинила б інакше, неважливо, як сааме – але інакше. По-іншому їла б, ходила, дихала, спала, вишуканіше сякалась би в носовичок, зачаровувала чоловіків одною мочкою вуха, варила обід на сорок персон, пожежі гасила поглядом і лікувала алкоголізм за допомогою ніжного шепоту…  І носила б спідницю «риб’ячий хвіст», неодмінно червону. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Жила собі

Жила собі

No Comments

Нарешті я можу почати потроху представляти ці історії українською. “Жила собі” – це серія невеликих оповідань, які я писала спеціально для своєї роботи жіночого блоґу, де я й досі головний блоґер і редактор в одній особі. Проте це цикл існував лише російською, і я дуже хотіла його українізувати. Починалось це як розвага і засіб заповнення групи в соцмережах. Так, я писала це за зарплатю і в рамках посадових обов’язків, але й за покликом душі, бо ідея була моя. Спершу я писала тільки те, що спадало на думку, а потім стала просити своїх читачок надсилати замовлення – про що б їм хотілося почитати. До цього циклу я була проти творчості на замовлення, але тут виявила, що листи від читачів дають мені додаткове натхнення, стимул писати. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Жила собі