Колискова собі

No Comments
Река и острова

Ріка у зап”ястку затемна сповільнює хід.
Ріка попід серцем зітхає — і місяць пірна.
Я сплю, уповільнюю час. Я непізнаний світ,
І первісно тихо співає моя глибина. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Вічна історія

No Comments

Досвітнє вогке тепло затопило стайні,
Ні розвідки, ні навали, ні сну, ні герця.
Він просить її: «Кохай мене, як востаннє,
І я не помру ніколи, бо так ведеться». Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Поверталась війна

No Comments

Натікав під немиті вікна густий туман,
Хтось дорогою, певно, зайвого перебрав.
Поверталась війна за воїном крадькома,
Мов коханка чи дуже віддана медсестра. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Анархіст Матюкайленко та буддистський террорист

No Comments

Одного разу в селі Гикавка стався теракт. На поріг сільмагу прийшов якийсь дивний мужик, сів по-турецькому, заплющив очі і загудів, як паровоз: «Оммм». Продащиці Любі одразу стало недобре, вона впустила додолу банку огірків і сама мало не впала з драбини. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

Розлука

No Comments

Крізь чорну суху бруківку росте трава,

Буяє весна по цвинтарях і вокзалах.

Він тільки кивне їй коротко: «Прощавай».

Немиті сліпенькі вікна заллє сльозами. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Анархіст Матюкайленко та бухгалтер Федя

No Comments

Одного разу в анархіста Матюкайленка був важкий день. З самісінького ранку він прийняв сто грамів, три присяги на вірність ідеалам анархізму і п’ять ящиків патронів під десять накладних. Накладні малював завзятий підпільний бухгалтер Федя і на кожну ставив печатки – круглу, квадратну і дитячу, з набору, у вигляді свинки. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

Анархіст Матюкайленко та лісник

No Comments

Іноді з бійцями різнокаліберного фронту траплялася халепа. Тільки як слід розійдуться, тільки ось-ось переможуть – як з’являється лісник у ватнику і давай лопатою із ввіреного лісу виганяти білих, червоних, синіх та зелених. Особливо він чомусь блакитних не любив, і дарма, бо це якраз були миротворці, а не те, що йому показали по чорно-білому телевізору. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

Анархіст Матюкайленко і кулемет

No Comments

Анархіст Матюкайленко був дуже зібраною людиною. В будь-якій незрозумілій ситуації він збирав кулемет. Іноді він його розбирав, бо, по-перше, так заведено, а по-друге – щоб було що зібрати. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

Шепіт про поранену берізку

No Comments

І не скажеш – у цьому світло чи лиш покора?
Чи тремтіння – спільне у парості і косулі.
Он вона стоїть, отака тендітна і білокора,
І у білій її корі застрягають кулі. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Жити минулим

No Comments

Диліжанси ідуть на північ, гримлять колесами.
Лихоманить світи паровозами і поромами.
Принци виросли гамірними, довготелесими,
Безсоромними. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія