Зелена коса

No Comments

Зустріти колишнього, коли ти до цього готова – прекрасно. Але вона не була готова, здається. Ладна була закотитись назад у машину, підтягнути коліна до горла і ридати, виплакуючи той жмуток шерсті, що став там, ні туди, ні сюди. Та на неї чекали, тож вона закінчила рух – перенесла вагу, встала, потягла за собою сумочку. Звісно, вийшло не так граційно, як зазвичай, але все ж таки… Відчувала, що на колготах повзе стрілка. Чи то здавалось. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

“Чужі бажання” вийшли друком

No Comments


Нарешті у видавництві “Каяла” вийшла друком книга “Чужі бажання” – збірка повістей в жанрі міського фентезі, написана в співавторстві з Марією Микицей. Книга включає повість “Коли Чарівник не прийшов” і написані Марією повість “Прошу повернути за в” та кілька оповідань Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Uncategorized

Капітан Горивітер

No Comments

Капітан Горивітер пильнує і небо, і воду.
Капітан Горивітер по водах не плаває – ходить.
Його руки міцні, його око уважне і гостре,
Десь у морі чекає на нього незвіданий острів. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Той, що у греблі живе

No Comments

Дід Микола казав: “Та що завгодно є, от лишень розпишіться”. Це була його стародавня звичка – ще, мовляв, від роботи завгоспом. Але ми всі знали – вона набагато старша за ту роботу і за будь-які інші роботи. Часом Микола пропонував, замислившись, замість ручки криву іржаву голку з рудим кінцем.
Хатка його понад ставком – низенька, нахилена на один бік, наче п’яна, очеретяний дах набакир. На городі – рівні кущики картоплі, помідорів, часничок, все є, чого душа забажає. Вишневі деревця, яблуні, грушки. І одним-один горіх, зате ж який щедрий. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Проза Tags: Позначки:

Той, що на зміні

No Comments

Серветки масні, шкаралупа крутих яєць,
і світло, що тліє ледве, неначе гніт.
Лежить вона тихо і думає: “Чи я є?
І хто я, якщо наснилося все мені?” Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Потяг

No Comments

Потяг іде на Схід, котиться, мов гроза,
повна чужого сну і гидкого чаю.
Дощ на вологих рейках утнув бачату.
Знаєш, тепер новини усі – невчасно,
трапилось щось з небесними терезами, Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Сон

No Comments

Засинай, моя доле, серденько, засинай.
Все затоплює ніч, повільна, гірка, масна.
Пропадає усе, наче світ відтепер – мазут,
Наче серце щурі гризуть. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія

Зимове зілля

No Comments

І сто снігів, і сто відлиг, і сотня
Вогких, м’яких, болотяних туманів,
Річок в полоні в’ялого осоту,
Зими, що до кісток мене просотує,
Ночей примарних. Read More…

Facebook Comments
Facebooktwittergoogle_plustumblrmail
Categories: Поезія