Він питає

Він питає

Він питає себе: “Це жарти такі прикольні?
Що за біла чума настала посеред січня?”
Він не хоче страшенно злазити з підвіконня,
хоча протяги там міцні, а нирки – не вічні. Continue reading “Він питає”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
Чорнотроп. Вечір поезії пізньої осені.

Чорнотроп. Вечір поезії пізньої осені.

Після першого успіху вистави “П’ять” ми трошки розширились, заснували літературне об’єднання NETWORчі і оголошуємо літературний вечір “Чорнотроп” – себто час, коли сніг тільки збирається лягти, але уже холодно, моторошно і темно.
Continue reading “Чорнотроп. Вечір поезії пізньої осені.”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
***

***

Налітав із полів небачений суховій,
І хилились додолу невистиглі колоски.
Ще нічого такого там не було ні з ким,
Вони всі ще були живі.
Насувались зима, війна і чадний вогонь,
Хто кого?

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
Говори

Говори

Ти у світі розбитих доріг і підірваних колій.
Ти у світі, який час від часу хапають судоми.
То не дивно, що ти божеволієш – не божеволій.
Ну, приблизно як кажуть в швидкій: «Не втрачайте свідомість». Continue reading “Говори”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
Мандри

Мандри

Тут ніч, там ранок, і у долинах туман по стегна,
Скриплять пустелі, зітхають гори, кого підкориш?
Хуан Альварес іде в Сантьяґо-де-Компостела,
Іде на трасу Джакомо-стопер – йому в Анкорідж. Continue reading “Мандри”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
Мій примарний

Мій примарний

Потанцюй-но зі мною, яким би прозорим не був
Тільки ніч – хай осіння й бездонна, але не назавжди.
Подаруй мені слово – на серці мені закарбуй,
Залиши після себе якусь особливу журбу. Continue reading “Мій примарний”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
#кожен_собі_самайн

#кожен_собі_самайн

Той, що приходив до мене по забуття,
Дуже спокійно ранком собі пішов.
Думаєш, це настоянка, порошок?
Легко йому, бо собі півдуші відтяв. Continue reading “#кожен_собі_самайн”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
#плетиво_крижаних_кораблів

#плетиво_крижаних_кораблів

Наш другий експеримент з Марією Микицей (перший я оприлюднила отут) сподобався мені навіть більше за перший. Чи то ми уже трохи розім’ялися, чи то осінь навіває сум, але сум поетичний і дуже легкий для втілення у віршах…

Втім – читайте самі. Continue reading “#плетиво_крижаних_кораблів”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
Розмова

Розмова

Він не курить, а так сидить. Сигарет нема.
«Що за лажа, – питає, – із нами із усіма,
що за цвіль, що за бруд і яка неймовірна гидь…
Я би, знаєш, і сам собі зацідив з ноги, Continue reading “Розмова”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail
**

**

Чи поранений був, чи поранених брав на борт,

По розбитій дорозі летів у масній імлі.

Він любив її сильно, бо сильна, як смерть, любов,

А на смерті він знався краще за янголів. Continue reading “**”

Facebook Comments
Facebooktwittertumblrmail